Зазначено, що існуючі моделі сейсмічного процесу, в тому числі ті, що використовують результати фізичного моделювання активних розломних зон, не враховують багатоступінчасту ієрархію розломних структур, їх різні стадії розвитку в межах єдиної зони деструкції, коли "випадкове" злиття двох будь-яких дислокацій в одному ранзі розривів спричинює перебудову фактично всієї структури багатопланового деструктивного дерева. Показано, що розломно-блокова подільність літосфери та сейсмічний процес описані подібними рівняннями. Запропоновано нестаціонарну модель розломів, яка пояснює змінення у часі сейсмічного процесу, контрольованого консервативною розломною структурою. Для оцінки нестаціонарної моделі розломів уведено кількісний коефіцієнт їх сейсмічної активності. Установлено, що в сейсмічній зоні землетруси контролюються окремими сейсмоактивними розломами, відбуваються на ділянках їх динамічного впливу та характеризуються маятниковою міграцією. Сейсмічний процес у сейсмічній зоні визначається поведінкою ансамблю різнорангових сейсмоактивних розломів, на ділянках динамічного впливу яких відбуваються конкретні сейсмічні події. Просторово-часові закономірності активізації ансамблів розломних структур у зонах сучасної деструкції літосфери оцінено за кількісними індексами сейсмічності. Їх зміненння на площі сейсмічної зони в часі та просторі містять ключ до пізнання закономірностей сейсмічного процесу та прогнозу його сильних подій. На підставі встановлених закономірностей для розробки критеріїв середньотермінового прогнозу сейсмічного процесу потрібно залучити комп'ютерне моделювання.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"