Проаналізовано бердяєвську есхатологічну перспективу історії з позиції релігієзнавства з урахуванням міфогенної та релігійної свідомості мислителя і специфіки бердяєвського дискурсу як релігійно-філософського. З'ясовано, що зміст есхатологічного вчення Бердяева розкривається через зв'язок з проблемою структури релігійної свідомості. Зроблено висновок, що у бердяєвській містично-реалістичній філософії історії історичний процес постає як генеза релігійної свідомості людства. Доведено, що концепт катастрофи є ключовою ідеєю бердяєвської концепції історії. Обгрунтовано, що він ідейно і генетично пов'язаний з поняттям "катастрофа" давньогрецької трагедії, теорією катарсису в психології творчості, з поняттям "інсайд" гештальтпсихології, з містичним досвідом ініціальних практик архаїчних культур і, таким чином, виступає механізмом змін у структурі релігійної свідомості. Встановлено, що історичний процес Бердяєв розглядає як шлях творчого пізнання істини. Систематизовано за типологічним принципом катастрофізму кластери історії і вперше описано бердяєвські міфопоетичні її форми.

• Горбань Річард Анатолійович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"