Встановлено, що НФЕ - С0{\dn\fs8 2} екстракція комплексів урану проводилась на установці, яка забезпечує тиск діоксиду вуглецю до 20,0 МПа та температуру до 50 °С. Зауважено, що в якості матеріалів, що моделюють матеріали ядерної енергетики, обиралися різні марки гранітів з найбільш високими рівнями вмісту урану. Експериментально встановлено, що вода в надкритичному флюїді існує у вигляді мікрокрапель. Теоретично показано, що фазові перетворення в двофазній системі вода + надкритичний флюїд можливо моделювати більш простою системою вода + повітря. Встановлено, що утворені бульбашки повітря у воді також, як і мікрокраплі води в надкритичному флюїді, мають сферичну, або близьку до неї форму, яка не змінюється за зміни зовнішнього тиску. Експериментально показано, що застосування капілярного рестріктора, який підігрівається ззовні, дозволяє забезпечити режим одноразового або періодичного дроселювання надкритичного флюїду, який може збільшити ефективність екстракції необхідної речовини. Запропоновано дворівнева модель НФЕ - С0{\dn\fs8 2} екстракції води, а також подвійної дворівневої моделі НФЕ - С0{\dn\fs8 2} екстракції комплексів урану, які мають добру якісну та кількісну відповідність експериментальним даним. Експериментально та теоретично, показано, що залежність ефективності екстракції комплексу урану від кількості доданої води характеризується наявністю максимуму. Показано, що концентрування комплексу урану в мікрокраплі води призводить до утворення в ній асоціатів, розмір яких визначається розміром мікрокраплі води. Зауважено, що при цьому мікрокрапля води представляє собою мікрореактор, де протікають процеси екстракції.

• Іванова Стелла Федорівна (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"