Досліджено проблему господарсько-побутової адаптації українців у природно-географічних умовах порубіжжя степу та лісостепу, південно-західної застини степової зони та дельти Дунаю в другій половині XIX - першій половині XX ст. Адаптацію розглянуто як результат процесу, в ході якого переселенці частково чи повністю (залежно від специфіки побуту, галузей господарства) переорієнтувалися на більш ефективну за нових умов систему життєдіяльності. Географічно-територіальні межі дослідження визначено відповідно до мети та завдань. Вони охоплюють порубіжжя степу і лісостепу - територію Придністров'я в межах сучасної Одеської області та двох районів Молдови (Кам'янський і Рибницький), південну частину Буджака, Нижнього Подунав'я в межах сучасної Одеської області та повіту Тульча в Румунії. З'ясовано особливості заселення степових земель, характер розселення переселенців, тенденції розвитку традиції житлобудування в степових умовах. Розкрито регіональну специфіку традиційного житла, системи степового хліборобства, особливості розвитку вівчарства, ткацтва. Вперше виокремлено Нижньодунайський варіант традиційної культури українців.

• Кушнір В'ячеслав Григорович (історичні науки)
• Кушнір Вячеслав Григорович (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"