Увагу приділено вивченню концепту натури (людини) як ідейно-естетичного підгрунтя авторсько-художнього образу світу в романістиці англійського сентименталізму. Висвітлено ідейно-філософське розмаїття духовного життя епохи Просвітництва та розглянуто функціонування сентименталістського роману в контексті просвітницьких ідей, що не зводиться однозначно до впливу філософії Віку Розуму. Розглянуто еволюцію авторів англійського сентименталістського роману (С. Річардсон, О. Голдсміт, Л. Стерн) від осмислення натури як пейзажу (середовища буття людини) до художньо-філософського осягнення діалектичної природи людини, її психологічного, духовного й аксіологічного статусу. Розкрито специфіку психологізму С. Річардсона в романі "Памела", охарактеризовано авторську моралізаторську позицію та композицію образів у художній системі роману О. Голдсміта "Векфільдський вікарій". Досліджено двоплановість змалювання "безпосередніх викликів природи" в "Сентиментальній мандрівці" Л. Стерна та іронічне потрактування письменником сенсуалістичного погляду на людину. Доведено, що трансформація психологізованого пейзажу в багатокомпонентний концепт натури спричинилася до внутрішніх змін у художній системі роману XVIII ст. й загальної еволюції романного жанру.

• Алексенко Віталія Федорівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"