Присвячено підвищенню кавітаційно-ерозійної зносостійкості деталей обладнання з конструкційних сталей та чавунів шляхом їх заміни полімерами та полімерними покриттями. Випробування показали, що кавітаційна зносостійкість термопластів значно вища зносостійкості реактопластів. Зауважено, що серед досліджених термопластів найбільш кавітаційно-стійкими виявилися поліпропілен і фторопласт та їх удароміцні аналоги. Одержані результати пояснені виходячи з позиції фізико-хімічної механіки кавітаційно-ерозійної зносостійкості полімерів. На базі кінетики протікання хімічних реакцій, структурно-енергетичної теорії кавітаційно-ерозійного руйнування та аналізу одержаних кінетичних залежностей між втратою маси та інтенсивністю кавітаційного руйнування були одержані рівняння кавітаційно-ерозійного зношування поліпропіленів та фторопластів. Знайдено енергії активації зношування цих полімерів залежно від типу середовища, енергії ультразвукового випромінювання. Розкрито можливі механізми зношування поверхонь полімерів як термопластів, так і реактопластів. Експериментально доведено можливість застосування кінетичної теорії міцності С. М. Журкова для прогнозування довговічності полімерів, що дозволяє розробляти фізико-математичні моделі її знаходження методами комп’ютерного моделювання. Показано високу ефективність і практичну доцільність підвищення кавітаційно-ерозійної зносостійкості конструкційних вуглецевих сталей (на прикладі сталі 45) шляхом нанесення полімерних покриттів на основі поліпропілену та фторопласту, особливо за експлуатації деталей в кислих середовищах. Наведено дані для практичного використання полімерів залежно від типу середовища, його корозійної активності та енергії кавітаційного навантаження поверхні.

• Мартинюк Андрій Віталійович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"