Досліджено проблему екзистенційної тривоги в українській літературі кінця XIX - початку XX ст. на матеріалі творів В. Винниченка 1910-х рр. На основі праць М. Бердяєва, М. Гайдеггера, А. Камю, С. К'єркегора, Ж.-П. Сартра, П. Тілліха, К. Ясперса з'ясовано філософсько-естетичні засади екзистенціалізму, окремі положення якого є культурно-естетичним підгрунтям творчості письменника. Висвітлено ідейно-естетичні пошуки В. Винниченка в антропологічній проблематиці, з'ясовано значення його творчості у метадискурсі раннього українського модернізму. Експліковано теоретичні аспекти екзистенціалів людського буття, охарактеризовано домінантний характер тривоги. Художній дискурс творів В. Винниченка проаналізовано у світлі наратології, рецептивної естетики, сюжетно-композиційної структури, цілісного аналізу образної системи.

• Луцишин Іванна Дмитрівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"