Досліджено сутність інноваційного процесу, його господарсько-правове регулювання. Запропоновано головний критерій ефективності цього регулювання. Обгрунтовано теоретичне положення про сутність інноваційних правовідносин як господарських, що можуть бути предметом регулювання з боку такої підгалузі господарського права, як інноваційне право. Обгрунтовано, що невирішеність проблем правового забезпечення, на яких наголошується у багатьох наукових джерелах, пов'язана з браком ідей, ефективних організаційних моделей управління тим чи іншим процесом та іншими недоліками правового регулювання інноваційної діяльності. Наведено загальну характеристику договірних відносин у сфері інтелектуальної власності, досліджено господарсько-правове регулювання трансферу технологій, а також "ноу-хау" та передачу прав інтелектуальної власності суб'єктами господарювання. Обгрунтовано доцільність використання принципу зменшення ризику економічних втрат та/або одержання спекулятивної вигоди від послуг з придбання чужих ризиків, за яким діють договори валютного дилінгу, за умов укладання інноваційних договорів на розробку та впровадження науково-технічних, інноваційних, інвестиційних проектів і нових видів продукції, що також належать до вироблених на засадах господарського ризику.

• Матвєєв Петро Сергійович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"