Досліджено еволюцію європейського дозвілля як культурної практики та предмету теоретичних рефлексій. Проаналізовано діалектику свободи та необхідності у дозвільних практиках античності. Охарактеризовано деонтологізацію дозвілля в системах Платона та Аристотеля, особливості його ідеалізації у філософії епікуреїзму та стоїцизму. Визначено характер середньовічного дозвілля як інверсивний, який імплікується дихотомією тілесного та духовного в християнській догматиці. Доведено, що синхронічна теоретична рефлексія дозвілля редукується до парадигмальної проблеми свободи волі, переописання якої на засадах антропоцентризму слід вважати джерелом легітимації ренесансних дозвіллєвих практик. Окреслено генезис елітарних дозвільних практик у межах філософії Просвітництва. Охарактеризовано специфіку наукової рефлексії дозвілля XIX - початку XXI ст., визначено особливості дозвільних практик в умовах промислової революції (XIX ст.), масової (XX ст.) та віртуальної (XXI ст.) культури.

• Петрова Ірина Владиславівна (педагогічні науки)
• Петрова Ірина Володимирівна (біологічні науки)
• Петрова Ірина Вікторівна (політичні науки)
• Петрова Інна Вікторівна (економічні науки)
• Петрова Інна Володимирівна (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"