Розглянуто українську пізньоліричну традицію за матеріалами досі не опублікованих польових записів з Центральної України автора та київських колег-етномузикологів. Проаналізовано умови виникнення та формування пісень-новотворів у зв’язку із соціокультурними та економічними чинниками. Досліджено зв’язок новітніх підвидів лірики з старовинними ліричними піснями та календарно-обрядовими жанрами. Знайдено ритмоструктурні паралелі пізньої лірики та традиційних жнивних пісень. Відзначено роль моди та гендерно-вікового фактору у появі та поширенні пізньоліричних пісень. Висвітлено соціокультурні чинники - розвиток книговидавництва та поширення лубочних пісенників, поява грамплатівок, розповсюдження кінострічок, поява нових типів вуличних музикантів (шарманщиків, гармоністів) із специфічним репертуаром, активний розвиток театрального мистецтва в Україні, що сприяли асиміляції в українському музичному сільському побуті ліричних пісень нового шару із новими музично-поетичними рисами. Визначено зв’язок пісенної традиції з інструментальною як наслідок появи нових інструментів і пов’язаних із ними вокально-інструментальних композицій. Досліджено способи асиміляції міських пісень у сільському середовищі. Проаналізовано типові інтонації пізньої лірики та її ритмоструктури.

• Сербіна Наталія Василівна (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"