Увагу приділено розгляду бандурного мистецтва XX ст. в контексті гендерної проблематики. Здійснено аналіз та оцінювання бандурної творчості жінок на основі персональних і колективних практик в Україні та діаспорі в XX ст. Диференційовано три етапи фемінізації українського бандурного мистецтва відповідно до історичних обставин. Висвітлено маловідомі сторінки діяльності перших жінок-виконавиць на бандурі О. Левадної, Л. Барвінок, М. Гребенюк-Дарманчук, Є. Леміш, Г. Білогуб-Вернигір, а також творчість відомих сучасних бандуристок Л. Посікіри, О. Герасименко, Г. Менкуш, Г. Топоровської, Л. Мандзюк. Серед основних напрямів діяльності жінок-бандуристок проаналізовано: виконавський (сольний, ансамблевий), педагогічний (на різних рівнях спеціальної музичної освіти), творчо-практичний (обробки, аранжування, переклади), композиторський, диригентський (керівники капел), науково-дослідний та культурно-громадський. Виокремлено жіноче тріо бандуристок як найпоширенішу форму вокально-інструментального виконавства. Визначено репертуарну специфіку та засади інтерпретації традиційних і нових жанрів у жіночому бандурному виконавстві України та діаспори.

• Бобечко Оксана Юріївна (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"