Досліджено зміст, основні форми, ознаки, функції та сутність базових конфліктних та парадоксальних ситуацій, основні та супровідні конфлікти, системи і загальну систему конфліктів, окремі парадокси та парадоксальності перших семи романів В. Винниченка 1910 - 1916 рр. ("Чесність з собою", "Рівновага", "Πο-свій!", "Божки", "Заповіт батьків", "Хочу!", "Записки Кирпатого Мефістофеля"). Розроблено робочу концепцію конфлікту та парадоксу як факторів змістоформи творів художньої літератури і як системи літературознавчих термінів, понять і категорій ("сумнів", "суперечність", "протилежність", "конфліктна ситуація", "парадоксальна ситуація", "суперечка", "колізія", "конфлікт", "конфліктність", "парадокс", "парадоксальність") та своєрідну методику їх вивчення. Визначено дефініції та охарактеризовано специфічні різновиди конфліктів, досліджено їх зміст, форми, ознаки й основні ролі в ранній романістиці автора, вказано на функціональні зв'язки з еволюцією провідних авторських ідей "передреволюційної" доби. Виявлено найпомітніші особливості творення конфліктів у жанрі роману, з'ясовано специфіку конфліктності й дотичної до неї парадоксальності мислення автора й персонажів зазначених творів.

• Гладир Яна Станіславівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"