Використано оригінальне розуміння цивілізації, культури, реальності, яке дозволяє розглядати структуру сучасного соціуму щодо імперативно-функціональної ролі культури в усіх точках соціального простору. Запропонований підхід дозволяє визначити основну структуру поведінки кожної людини як активного носія культури, суб'єкта й одночасно об'єкта соціального простору. На основі одержаних результатів корінні якісні зміни у сучасному світі проаналізовано як єдине цивілізаційно-культурне буття, у якому людина в спробах реалізації трансцендентної логіки теосу виробляє трагізм як основний стан власного буття на основі незбігу, що все більш нагромаджується, цілей, результатів і наслідків власної діяльності. Обгрунтоване в роботі розуміння структури та змісту цивілізації та культури як суперечливої єдності виробництва, економіки, політики, ідеології, з одного боку, і родинних, моральних, естетичних, філософських і релігійних стосунків, з іншого, відкриває реалізовані в дослідженні можливості розведення понять "теос" та "антропос", "сакральне", "релігійне", "священне" та "профане". Визначено основне протиріччя цивілізації як протиріччя між нескінченно зростаючими потребами й обмеженістю ресурсів на кожному етапі її існування та розвитку. На підставі модифікованого розуміння структури цивілізації та культури показано, що вони мають якісно різні власні основи та логіки існування. Порушення принципу відповідності логік їх основам породжує результати, неадекватні об'єктивному ходу речей, коли логіка освіти (яку застосовують у цивілізації) підміняється логікою виховання, об'єктивно відповідною до логіки культури, та навпаки. За цього постійне явне або латентне, усвідомлене чи неусвідомлеие дотримання людиною духовних імперативів культури реалізується спочатку як взаємопроникнення естетичного й економічного, а потім як взаємопроникнення культури та квазікультури, цивілізації та квазіцивілізації, і врешті-решт, як таке, що є відповіддю на сакральні виклики культури та профані - цивілізації. Розкрито онтологічні основи апокаліптичних мотивів буття та показано реальні шляхи зживання людиною таких мотивів за допомогою руйнування меж гіперсоціальності, гіперрелігійності та гіперкультурності в організації просторів людського буття.

• Ісаєв Володимир Данилович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"