Проведено клініко-епідеміологічне дослідження, яке дозволило встановити частоту пізнього гестозу (ПГ) на рівні 6,4 %, довести визначальне значення спадкової патології сполучної тканини за тяжких і критичних форм, конкретизувати фактори ризику різних клінічних варіантів, актуальні для сучасної репродуктивної генерації Харківського регіону (мегаполіс Східної України), зокрема, соціально-демографічні характеристики, обтяжений сімейний та репродуктивний анамнез, особливості перинатального розвитку самої жінки. За результатами комплексного обстеження вибіркових груп жінок показано, що наявність генетично детермінованої слабкості сполучної тканини у жінки має сприйматися як стан, за якого важливу патогенетичну роль відіграє ендотеліальна дисфункція, яка виступає передумовою уразливості до розвитку матково-плацентарної недостатності та ПГ. Обгрунтовано, запропоновано та впроваджено вдосконалену технологію вторинної профілактики тяжких форм пізнього гестозу, яка базується на прогнозуванні даного стану з позицій НДСТ-асоційованого ризику, застосуванні ангіопротекторів в другій половині вагітності.

• Савон Ольга Леонідівна (медичні науки)
• Савон Ольга Леонідівна (медичні науки)
• Савон Ольга Леонидівна [тобто Леонідівна] (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"