Визначено основні прогностичні чинники розвитку пухлин щитовидної залози (ЩЗ). Встановлено, що фолікулярні пухлини з невизначеним потенціалом малігнізації можуть бути початковим етапом у розвитку раку щитовидної залози (РЩЗ). Визначено молекулярно-біологічні та клініко-морфологічні прогностичні критерії несприятливого прогнозу за умов РЩЗ. Доведено суттєвий вплив радіаційного опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС на розвиток тиреоїдного раку не лише серед постраждалих дітей, але й серед опромінених дорослих. Доведено діагностичну ефективність тонкоголовкової аспіраційної пункційної біопсії з застосуванням маркерів малігнізації, надто у дітей пубертатного віку. Встановлено роль епітеліально-мезенхімальної трансформації (ЕМТ) у процесі інвазії та метастазування РЩЗ. Доведено можливість визначення на передопераційному етапі BRAF-мутацій, що є показанням до застосування більш агресивної тактики хірургічного лікування. Встановлено роль протеїнкіназа В (Akt) у процесах інвазії та метастазування РЩЗ. Доведено роль метилювання Е-кадгерину в індукції ЕМТ, а також у зміні мезенхімального фенотипу. Доведено, що ЩЗ є органом-мішенню для вірусу простого герпесу (ВПГ). Встановлено зв'язок ВПГ з онкогенезом ЩЗ. Показано, що збільшення експресії Nectin-1, активація мітогенних сигналів та індукція ЕМТ обумовлюють підвищення чутливості клітин пухлин ЩЗ до ВПГ.

• Хоперія Вікторія Геннадіївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"