Запропоновано оригінальну концепцію хронотопіки драматичного твору та перевірено її на прикладі аналізу драм І. Франка. Розкрито питання, що стосуються природи художнього часу та простору, хронотопної термінології, генологічного розрізнення драми та драматургії, відповідних аспектів дослідження хронотопіки в них. Терміном "хронотопіка" запропоновано позначати систему способів функціонування часу та простору як схем мислення в художньому творі. Концепцію розроблено на основі гносеології І. Канта, визначено, що до неї близькими є світоглядні засади І. Франка. Вивчено літературознавчу, фольклористичну, публіцистичну й епістолярну спадщину І. Франка, реконструйовано систему його поглядів на художній час і художній простір літературного твору, зокрема драматичного. Відібрано твори автора, в яких родові ознаки драми є домінантними - п'єси, оповідання, вірші, поеми. Встановлено спільні риси організації художнього часу та художнього простору в п'єсах і драматичних оповіданнях, зокрема, що пов'язані з теорією триєдності. Здійснено періодизацію звернення письменника до драми як роду літератури. Висвітлено еволюцію думок автора від наслідування сюжетів до семантизації та символізації часових і просторових явищ у драмах.

• Козлов Роман Анатолійович (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"