Вперше обгрунтовано можливість використання терміна "зовнішньополітична електоральна/референдна легітимність" влади, який дає змогу виокремити її як складник міжнародної легітимності національної держави, простежити діяльність міжнародних організацій (МО) як основних суб'єктів "зовнішньополітичної електоральної/референдної легітимації", відрізняти від легітимності МО як політичних інститутів, глибше розкрити легітимаційний механізм і передбачити легітимаційні практики. Розкрито механізм, викремлено критерії та індикатори зовнішньополітичної електоральної та референдної легітимації влади. Проаналізовано ефективність використання основних індикаторів під час окремих виборчих і референдних кампаній у різних регіонах пострадянського простору. Виявлено регіональні особливості зовнішньополітичної легітимації влади, показано особливу роль інституту референдуму в невизнаних самопроголошених утвореннях, політичне керівництво яких прагне досягти зовнішньополітичної легітимності та міжнародного визнання на основі рішень референдумів про незалежність. Виокремлено легітимаційні (делегітимаційні) індикатори спостереження від МО. Проаналізовано діяльність міжнародних урядових організацій щодо спостереження виборів і референдумів на пострадянському просторі.

• Юрійчук Євгенія Петрівна (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"