Вперше застосовано поняття "жанровий синтез" (ЖС) як органічний (одноразовий, чинний лише протягом даного твору) синтез різних жанрів у музичному творі. Розглянуто ЖС як явище, притаманне творчості композиторів XVIІI - XIX ст. Запропоновано різні варіанти прояву ЖС. Вперше жанровий синтез розглянуто на зразках клавірних творів Й. С. Баха. Доведено, що концентрація ЖС припадає на творчість романтиків. Простежено, що найчастіше в ЖС одним з основних виявляється жанр фантазії: фантазія-прелюдія, фантазія-соната, фантазія-рондо тощо, що визначає особливості "додаткової" стилістики таких творів. Встановлено, що основою ЖС може стати і жанр етюду: етюди-фуги, етюди-вальси, етюди-танго.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"