Мета дослідження - вивчити перебіг пилкової алергії у дітей, госпіталізованих до алергологічного відділення КУ "Запорізька міська багатопрофільна дитяча лікарня № 5" з відповідними симптомами. Проаналізовано архівні історії хвороб даних дітей з респіраторними симптомами, госпіталізованих у серпні - вересні 2004 - 2009 pp. Для аналізу відібрано 859 історій хвороб дітей віком від 5-ти до 18-ти років. Показано, що у Запорізькому регіоні спостерігається "помолодшання" пилкової алергії. Доведено, що ізольована пилкова астма - патологія, яка зустрічається у 3,4 % пацієнтів, у інших астму супроводжує алергічний риніт (АР). Виділено основні фактори перинатального, алергологічного анамнезу й умов проживання, що зумовлюють погіршення перебігу пилкового риніту з формуванням у пацієнтів бронхіальної астми (БА). При цьому з застосуванням математичної моделі доведено, що у 75 % з цих пацієнтів астма дебютує протягом 5-ти років. Одним із найбільш суттєвих прогностичних факторів є відсутність адекватної своєчасної протизапальної терапії риніту. Наведено алгоритм використання фармпрепаратів для контролю симптомів риніту. Висновки: пацієнти з пилковим АР дуже швидко формують БА, особливо якщо дебют АР відбувся до 8-річного віку. Причому у чверті з цих хворих маніфестація астми відбувається впродовж першого року після дебюту пилкового риніту. Однією з основних причин такого швидкого приєднання астми слід вважати не тільки фактори генетичної схильності й умови проживання хворого, але і відсутність адекватної терапії АР.

• Недельська Світлана Миколаївна (медичні науки)
• Ярцева Дар'я Олександрівна (медичні науки)
• Мазур Владислав Іустинович (технічні науки)
• Мазур Віра Іванівна (технічні науки)
• Солодова Ірина Василівна (медичні науки)
• Бессікало Тетяна Григорівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"