Досліджено депонування йоду та міді в тканинах щитоподібної залози (у вузлі, паранодулярній та контрлатеральній частках) у взаємозв'язку з рівнем металодепонувальних протеїнів, потенційних антиоксидантів і прооксидантних змін у тканинах. Для оцінки тяжкості перебігу патологічного процесу застосовано молекулярні маркери цитотоксичності. Встановлено, що у паранодулярній тканині та вузлі у порівнянні з тканиною контрлатеральної частки залози вміст загального йоду менший на 19,5 %, неорганічного йоду вищий на 82,4 % та загальний вміст міді вищий удвічі. Надлишок міді в зобнозміненій тканині частково депонується в металотіонеїнах. У частці залози, ураженій вузлом, відзначено підвищення у 2 - 3 рази (у порівнянні з контрлатеральною часткою) рівня металотіонеїнів і вільних тіолів і зменшення вмісту відновленого глутатіону. Ознаки цитотоксичності виявлялися у підвищенні рівня вільної активності катепсину Д (на 84,6 та 134,4 % у паранодулярній тканині та вузлі відповідно) і у збільшенні кількості розривів ДНК у вузлі (на 22,6 %). У паранодулярній тканині діапазон варіабельності показників у порівнянні з паренхімою контрлатеральної частки був менший, ніж у вузлі. Відтак, за низького рівня органіфікації йоду та високого вмісту міді у зобнозміненій тканині щитоподібної залози, металотіонеїни можуть забезпечувати частковий компенсаторний вплив на прооксидантні процеси.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Гнатишина Леся Любомирівна (біологічні науки)
• Столяр Оксана Борисівна (1955–) (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"