Аналіз наукової та патентної літератури свідчить про перспективність пошуку біологічно активних сполук серед похідних 2-оксоіндоліну, серед яких відомі амінокислоти (триптофан), нейрогормон серотонін, ряд природних алкалоїдів і синтетичних лікарських засобів (індометацин, димекарбін). На кафедрі аналітичної хімії Національного фармацевтичного університету протягом багатьох років проводяться широкі дослідження в галузі розробки методів синтезу та вивчення фізико-хімічних і біологічних властивостей гетерилкарбонових кислот, зокрема, 2-оксоіндоліноцтових кислот і продуктів їх перетворення з метою пошуку активних та нешкідливих лікарських засобів. Фармакологічні дослідження похідних (2-оксоіндолін-3-іліден)-2-оксіоцтової кислоти дозволили зробити висновок, що найбільшу ноотропну активність проявляють речовини, до складу яких входять залишки естерів амінокислот. Розширюючи напрямки цілеспрямованого пошуку БАР, а також спираючись на попередні дослідження, ми вирішили до базової структури 2-(бензоїламіно)(2-оксоіндолін-3-іліден)оцтової кислоти ввести фрагменти амінокислот і здійснити синтез етилових естерів N-[2-(бензоїламіно)(1-R-2-оксоіндолін-3-іліден)ацетил]амінокислот. Будову сполук доведено даними елементного аналізу, ІЧ- та ЯМР <^>1Н-спектроскопії. В ЯМР <^>1Н-спектрі N-[2-(бензоїламіно)(1-R-2-оксоіндолін-3-іліден)ацетил]гліцину сигнал метиленової групи амінокислотного залишку проявляється у вигляді дублету за <$E delta> 4,0 м.ч. Сигнал протону карбоксильної групи у спектрі зазначеної кислоти не спостерігається внаслідок дейтерообміну. Для естеру сигнал СН2-групи зміщується у більш слабке поле 4,08 м.ч. Сигнали етоксильної групи мають вигляд квартету за 4,20 м.ч. (2Н, СН2) та триплету за 1,21 м.ч. (3Н, СН3).

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"