Вперше узагальнено напрацювання, здійснені українськими мовознавцями в області гендерної лінгвістики, починаючи від І. Франка. Охарактеризовано архетипні гендерні стереотипи, норми й ролі, характерні для української національної традиції, ментальності, українського національного характеру й зафіксовані у звичаях, обрядах і фольклорних текстах, насамперед паремійних. Акцентовано увагу на мовній фіксації змін, що репрезентують трансформацію патріархальних гендерних норм, ролей і стереотипів, найпослідовніше представлених у сучасній українській публіцистиці, що виражається насамперед на словотвірному, лексико-семантичному, морфологічному (категорія роду) і синтаксичному рівнях, а також фразеологічному проміжному рівні мовної системи. Досліджено вербалізацію гендеру в різних типах дискурсів І. Франка (науковий і публіцистичний тексти, живе повсякденне мовлення, листування, художні тексти різних жанрів) та П. Загребельного (живе мовлення, інтерв'ю, художні тексти) як елітарних українських мовних особистостей. Охарактеризовано перспективу української лінгвогендерології, вказано на деякі типові помилки гендерних досліджень і їх ключові теоретичні засади.

• Космеда Тетяна Анатоліївна (1957–) (філологічні науки)
• Карпенко Наталія Андріївна (психологічні науки)
• Карпенко Наталія Анатоліївна (філологічні науки)
• Осіпова Тетяна Федорівна (1967–) (філологічні науки)
• Саліонович Людмила Миколаївна (філологічні науки)
• Халіман Оксана Володимирівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"