Вивчено історію розвитку спеціальної освіти для дітей з вадами зору в Україні та виникнення й еволюцію передового у своїй сфері, взятого за приклад у цьому дослідженні, Харківського навчально-виховного комплексу імені В. Г. Короленка з кінця XIX і до початку XXI ст. Досліджено специфіку повсякденного життя, виховання та навчання незрячих дітей. Вивчено передумови відкриття училища, правила та принципи прийому до закладу. Простежено зміни в організації роботи та житті закладу за часів реорганізації дефектологічної освіти в 1920 - 1930 pp. Проаналізовано передокупаційну історію школи-інтернату № 71, зокрема причини, які зумовили провал евакуаційних заходів, вивчено контраверсійну постать одного з директорів інтернату - О. О. Уткіна. Досліджено діяльність інтернату за часів окупаційного лихоліття та в перші роки після визволення Харкова. Визначено основні етапи становлення досліджуваного навчального закладу та виокремлено фактори, які впливали на вироблення в незрячих випускників самостійної поведінки, проаналізовано комунікації з учителями та вихователями, адміністрацією закладу, місцевим суспільством, показано інтелектуальне та культурне обличчя незрячого.

• Устименко Олександр Миколайович (історичні науки)
• Устименко Ольга Михайлівна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"