Мета роботи - удосконалення процесів приготування сусла з метою одержання пива стійкого до колоїдних помутнінь. Основними причинами утворення колоїдного помутніння, окрім таких як старіння, окиснення, полімеризація, адсорбція, великий вплив має також нерозчинність поліфенолів і дегідратація колоїдних білків. Утворення помутнінь пива у більшості випадків супроводжується поступовим погіршенням аромату та смаку пива. Мета роботи - шляхом відбору пряно-ароматичної сировини, що має антиоксидантні властивості, а значить багатої на фенольні та інші компоненти, створити рецептуру пива, стійкого до помутнінь. Проте, під час кип'ятіння сусла (обов'зково з хмелем) відбувається ряд фізико-хімічних процесів, що можуть сприяти за тривалої дії тепла до створення стійких нерозчинних сполук колоїдного характеру. Це призводить у подальшому до використання дорогого фільтрувального матеріалу та обладнання. Для того щоб уникнути небажаних нерозчинних фракцій досліджено використання азотного газового лазера з довжиною хвилі <$E lambda~=~3,378~cdot~10 sup -7> м для активування утворення флабофеново-білкових сполук, що сприятимуть освітленню сусла та, відповідно, збільшенню стійкості пива. Для досягнення результату, опромінення проведено у межах 1 - 10 хв.

• Романова Зоряна Миколаївна (технічні науки)
• Зубченко Володимир Петрович (фізико-математичні науки)
• Зубченко Валентина Миколаївна (філологічні науки)
• Зубченко Вікторія Володимирівна (економічні науки)
• Романов Михайло Васильович (1975–) (юридичні науки)
• Романов Максим Сергійович (технічні науки)
• Романов Микола Сергійович (технічні науки)
• Романов Максим Юрійович (1995–) (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"