Розглянуто актуальність удосконалення процесу дистанційної освіти у медичній галузі. Вказано, що основна її мета полягає у забезпеченні загальнонаціонального доступу до медичних ресурсів та проведенні дистанційних консультацій пацієнтів. Наведено основні недоліки та проблеми функціонування дистанційної освіти в Україні. Серед них виділено ускладнену ідентифікацію дистанційних студентів, необхідність чіткого врахування освітніх стандартів, що вимагає передбачення регіональних особливостей змісту викладання. Акцентовано увагу на адекватності оцінювання слухачів дистанційних курсів, що передбачає застосування комплексного підходу із врахуванням рівня знань та навичок самостійної роботи. Вказано необхідність врахування контингенту слухачів під час комплектування груп та рівня їх володіння комп'ютерними технологіями. Показано, що велика завантаженість сучасних медичних педагогів створює перешкоди для якісного безпосереднього їх контакту з дистанційними студентами, а низька пропускна спроможність електронної мережі в невеликих населених пунктах унеможливлює якісне надання дистанційних послуг. Відкритим залишається питання захисту авторських прав розробників курсів.

• Скрипник Людмила Михайлівна (медичні науки)
• Скрипник Любов Миронівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"