Мета роботи - вивчити особливості клінічного перебігу вродженої цитомегаловірусної, герметичної та хламідійної інфекцій із порушенням формування мікробіоценозу новонародженого. Наведено матеріали обстеження 170 немовлят, народжених у пологових будинках м. Полтава та Полтавської області. Із них 147 немовлят у ранньому неонатальному періоді переведено з пологових будинків у відділення передчасно народжених і патології новонароджених дитячої міської клінічної лікарні м. Полтава з клінічними ознаками внутрішньоутробної інфекції. Після дообстеження (згідно МКХ-10) у 26 новонароджених верифіковано вроджену цитомегаловірусну інфекцію (I група); у 41 - вроджену герпетичну інфекцію (II група), у 80 - вроджену хламідійну інфекцію (III група). До контрольної групи увійшло 23 новонароджені, в яких внутрішньоутробна інфекція виключена методом полімеразної ланцюгової реакції в сироватці крові. Застосовано комплекс сучасних методів (загальноприйняті клінічні методи; лабораторні дослідження, бактеріологічні обстеження). Враховуючи складність структури змін в організмі при внутрішньоутробній інфекції, крім клінічного обстеження, лабораторних і функціональних тестів, використано методи перевірки наявності зв'язку, серед яких обрано метод попарної лінійної кореляції, оцінено достовірність кореляційних зв'язків і створено кореляційну матрицю. Відмічено частку міцних кореляцій серед усіх елементів кореляційної матриці. Одержаний матеріал статистично оброблено на персональному комп'ютері Pentium IV-3000 за допомогою програми Statistica for Windows версія 6.0. Встановлено, що народження дітей із генералізованими, вісцеральними та церебральними формами вродженої цитомегаловірусної та герпетичної інфекцій, вісцеральними формами вродженої хламідійної інфекції пов'язано, крім безпосередньої дії цитомегаловірусу, вірусу простого герпесу, хламідій, також із наявністю в матерів екстрагенітальної та генітальної патології та ускладненим перебігом вагітності й пологів. Висновки: виявлені патогенні чинники обтяжували загальний стан новонароджених, погіршували можливість постнатальної адаптації. Вже під час народження стан майже 2/3 новонароджених розцінювався як тяжкий, вони потребували первинної реанімації та інтенсивної терапії.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Фесенко Марія Євгенівна (медичні науки)
• Мелащенко Олена Іванівна (медичні науки)
• Шапошнікова Наталія Володимирівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"