Досліджено діяльності Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) на тлі суспільно-політичних перетворень у СРСР в 1985 - 1991 рр. Увагу зосереджено на відносинах греко-католиків з радянською владою та іншими Церквами (РПЦ, УАГІЦ та РКЦ). Доведено, що зміни в релігійній політиці, хоча не стосувалися існуючих в підпіллі "уніатів", зумовили активізацію руху за легалізацію УГКЦ та створення його організованих форм (Комітет захисту УКЦ). Характерною ознакою легалізації УГКЦ була тісна взаємодія з національно-політичними рухами, опозиційними до радянської влади. Виявлено зв'язок між виходом греко-католиків з підпілля та ростом міжконфесійного протистояння. Історичні передумови конфлікту з РПЦ посилилися суперечками за храми. Відновлена УАГІЦ, хоч і оперувала подібними національно-державницькими ідеями, згодом стала ще одним опонентом греко-католиків у боротьбі за користування культовими спорудами. Доведено, що спроби церковних діячів та влади західних областей України на різних рівнях (міжцерковному та законодавчому) вирішити конфлікт між Церквами закінчилися невдачею, оскільки всі суб'єкти протистояння не бажали йти на компроміс.

• Бублик Тарас Теодорович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"