На основі експериментальних досліджень показано доцільність врахування залишкової тримкості залізобетонних балок після їх часткового руйнування від дії тривалого чи короткочасного навантаження. Для статично невизначених конструкцій з високим відсотком армування ця величина може складати від 74 до 90% в залежності від режиму навантаження. Виявлені закономірності деформування нормальних перерізів балок після часткового руйнування. Описаний характер остаточного руйнування після повторного навантаження.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"