Розкрито сутність синергетики як найбільш інтегральної сучасної парадигми пізнання, показано можливості її використання як методу дослідження культурно-історичного розвитку людської цивілізації. Розглянуто основні етапи становлення та розвитку міфологічної культури як історично першої (ірраціональної у своїй сутності) форми людського світогляду. Досліджено процес поляризації матеріальної та духовної культури, пізнавальної та практичної діяльності, визначено його позитивні та негативні наслідки. Показано роль даного процесу у теоретичному осмисленні та умоглядно-логічному вирішенні суперечностей між міфологічною картиною світу та реальністю, до "безпосереднього" мисленного відтворення якої вже помітно прагнула первісна "наука". Встановлено, що завдяки поступовій дивергенції духовної та матеріальної діяльності формується філософія як спосіб світоосмислення та вираження його результатів засобами несуперечливого, узгоджуваного з чуттєвим досвідом теоретичного знання. З'ясовано, що на зміну міфологічного синкретизму матеріального та ідеального поступово приходить словесно оформлене, поняттєве, узагальнене уявлення про світ як про "зовнішню", самостійно існуючу та підпорядковану власним принципам і закономірностям, незалежну від духу реальність. Розглянуто відмінності між східним і західним типами світосприйняття, досліджено європейські та азіатські орієнтації культурно-історичного розвитку.

Раскрыта сущность синергетики как наиболее интегральной современной парадигмы познания, показаны возможности ее использования как метода исследования культурно-исторического развития человеческой цивилизации. Рассмотрены основные этапы становления и развития мифологической культуры как исторически первой (иррациональной в своей сущности) формы человеческого мировоззрения. Исследован процесс поляризации материальной и духовной культур, познавательной и практичесской деятельности, определены его позитивные и негативные последствия. Показана роль даного процесса в теоретическом осмыслении и логическом решении противоречий между мифологической картиной мира и реальностью, к "непосредственному" мысленному воссозданию которой стремилась первобытная "наука". Установлено, что в результате постепенной дивергенции духовной и материальной деятельности формируется философия как способ мироосмысления и выражения его результатов посредством непротиворечивого, согласованного с чувственным опытом теоретического знания. Сделан вывод, что на смену мифологического синкретизма материального и идеального постепенно приходит словесно оформленное, обобщенное представление о мире как о "внешней", самостоятельно существующей и подчиненной собственным принципам и закономерностям, независимой от духа реальности. Рассмотрены отличия между восточным и западным типами мировосприятия, исследованы европейские и азиатские ориентации культурно-исторического развития.

• Богуцький Юрій Петрович (1952–) (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"