Проаналізовано процеси переходу ономастичних лексичних одиниць до категорії апелятивів у сучасній німецькій мові. Виявлено 2 типи апелятивації ономастичної лексики - повну та неповну апелятивацію. Проаналізовано фактори, що сприяють переходові власних назв у загальні. Це - частотність вживання оніма, фонетичні асоціації з іменем чи прізвищем певної особи, історичний і літературний фактори, а також довільна номінація. Апелятивація власних назв зумовлює утворення стійких лексичних комплексів, у яких оніми відігріють роль семантичних центрів. Показано, що апелятивація здійснюється шляхом метонімічних та метафоричних перенесень, дещо рідше представлено довільну номінацію та паронімічну атракцію.

• Кам'янець Володимир Микитович (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"