Мета роботи - дослідити амінокислотний спектр плазми крові у хворих з гострим інфарктом міокарда із зубцем Q (Q-ГІМ) із фракцією викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) >> 40 % та виявити незалежні амінокислотні маркери розвитку стійкої пізньої лівошлуночкової недостатності (ЛШН). Проспективно обстежено 90 хворих з Q-ГІМ з ФВЛШ >> 40 % (63,3 % - чоловіки; вік у середньому - (<$E58,46~symbol С~9,15) року), яким не проводили процедури реваскуляризації. Залежно від наявності/відсутності стійкої/пізньої ЛШН (на третю добу госпітального періоду та пізніше) сформовано 2 клінічні групи. Вміст вільних амінокислот у плазмі крові досліджували в день госпіталізації за допомогою методу іонообмінної рідинно-колонкової хроматографії. Аналіз амінокислотного спектра плазми крові виявив, що у хворих зі стійкою/пізньою ЛШН вихідні рівні всіх амінокислот, крім гомоцистеїну та цистеїну, були вірогідно вищими у порівнянні з хворими без стійкої/пізньої ЛШН. Багатофакторний логістичний регресійний аналіз і ROC-аналіз показали, що гіпергліцинемія була чинником ризику виникнення стійкої/пізньої ЛШН (відношення шансів 2,49; 95 % ДІ 1,51 - 4,11; p << 0,0001; площа під ROC-кривою 0,839:95 % ДІ 0,731 - 0,916; p << 0,0001), незалежним від відомих демографічних (жіноча стать), клініко-анамнестичних (ожиріння, цукровий діабет, хронічна недостатність кровообігу в анамнезі, синусова тахікардія, пароксизм фібриляції передсердь, гостра ЛШН у день госпіталізації), інструментальних (поширеність ішемічного пошкодження за даними ЕКГ і діастолічна дисфункція ЛШ за даними ЕхоКГ) та лабораторних (швидкість клубочкової фільтрації, ШОЕ, протромбіновий індекс) факторів ризику. Чутливість і специфічність рівня гліцину >> 2,582 мг/100 мл (95 % ДІ 2,158 - 3,335) як маркера прогнозування розвитку ускладнення становили 86,67 і 77,78 % відповідно. Висновки: у хворих з Q-ГІМ з ФВЛШ >> 40 % розвиток стійкої/пізньої ЛШН асоціюється з більшим загальним вмістом амінокислот (за винятком гомоцистеїну та цистеїну) в плазмі крові в день госпіталізації у порівнянні з хворими без цього ускладнення. Серед усіх амінокислот лише підвищення рівня гліцину в плазмі крові є незалежним предиктором розвитку стійкої/пізньої ЛШН. У хворих з Q-ГІМ з ФВЛШ >> 40 % розвиток стійкої/пізньої ЛШН можна з високою вірогідністю прогнозувати за рівнем гліцину в плазмі крові >> 2,58 мг/100 мл у першу добу розвитку Q-ГІМ (чутливість - 86,67 %, специфічність - 77,78 %).

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Яременко Олег Борисович (медичні науки)
• Дудка Петро Федорович (медичні науки)
• Іорданова Наталія Харитонівна (медичні науки)
• Кучмеровська Тамара Муратівна (1948–) (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"