РЕФЕРАТИВНА БАЗА ДАНИХ "УКРАЇНІКА НАУКОВА"
Abstract database «Ukrainica Scientific»


Бази даних


Реферативна база даних - результати пошуку


Вид пошуку
Пошуковий запит: (<.>ID=REF-0000571405<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1

Воляк Ю. М. 
Частота і види зубощелепних аномалій у дітей з деформаціями перегородки носа / Ю. М. Воляк, З. Р. Ожоган // Галиц. лікар. вісн.. - 2015. - 22, № 1. - С. 20-23. - Бібліогр.: 9 назв. - укp.

Аномалії зубощелепної системи у дітей та підлітків займають одне з перших місць серед захворювань щелепно-лицевої ділянки. За супутніх захворювань інших систем організму, зокрема і ЛОР-пагології, порушення зубощелепної системи виявляються у 60 - 90 % випадків. Одним з найважливіших етіологічних факторів розвитку звуження зубних рядів є порушення функції дихання і, як наслідок, виникнення ротового дихання. Утруднення носового дихання або "назальна обструкція" є провідним синдромом в ринології. Хронічне утруднення носового дихання, будучи проявом різних захворювань, може викликати в організмі подібні зміни незалежно від своєї причини. До частих хронічних обструктивних патологій носа і глотки відносяться викривлення перегородки носа, хронічні синусити, хронічні риніти, аденоїди, гіпертрофія піднебінних мигдаликів та інші. Частою причиною зубощелепних деформацій є патології, що мають вплив на розвиток носолобних відростків верхньої щелепи, передньої частини виличних дуг і ділянок верхніх носових ходів. До них відносять алергічну реакцію носоглотки, аденоїдів, гіпертрофію піднебінних мигдалин, атрезію хоан, гіпертрофічний риніт та ін.; існує кореляція між ротовим диханням й аномаліями щелеп. Із 70 хворих у 8-ми дітей (11,4 % випадків) зареєстровано "чисте викривлення перегородки", тобто без інших "обструктивних" патологій носа і глотки, у інших 62 (88,6 %) випадках з викривленням перегородки носа спостерігалася поєднана патологія, що призводить до обструкції носа та глотки. Так, деформація перегородки носа частіше поєднувалася з хронічними гнійними риносинуситами у 53-х дітей (76 %), гіпертрофією піднебінних мигдаликів у 5-ти дітей (7,1 %), аденоїдні вегетації у 8-ми дітей (11,3 %) і гіпертрофічним ринітом у 4-х дітей (5,7 %). Серед хронічних риносинуситів превалювали хронічні гнійні гаймороетмоідіти. У разі інших обструктивних патологій одночасно зроблено відповідні оперативні втручання. Таким чином, питання про вплив викривлення перегородки носа на розвиток дитячого організму в цілому і зубощелепної системи, зокрема, до цих пір є маловивченим. До теперішнього часу немає єдиної думки про характер впливу викривлення перегородки носа на ріст і розвиток зубощелепної системи і часу появи зубощелепних аномалій. Залишаються невивченими частота, вади і патогенез зубощелепних аномалій у дітей з викривленням перегородки носа.


Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.665.605.0 + Р733.685.264.05

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 
Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
 
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Відділ наукового формування національних реферативних ресурсів
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського