Висвітлено результати експериментального дослідження стану сформованості уявлень про об’єкти неживої природи (воду, каміння, землю, глину, пісок) у старших дошкільників із порушеннями зору. Виявлено особливості означених уявлень за трьома взаємопов’язаними компонентами: когнітивним (виявлення наявного запасу уявлень про об’єкт неживої природи), емоційно-ціннісним (виявлення уявлень про практичне призначення об’єктів неживої природи в житті та діяльності людей), поведінковим (уміння діяти з об’єктами неживої природи) у період визначення готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі. Представлено методику діагностики та етапи дослідження. Визначено початковий, низький, середній і високий рівні сформованості уявлень у означеної категорії дошкільників про кожний з об’єктів неживої природи. Доведено, що найвищі показники сформованості уявлень діти старшого дошкільного віку мають про такий об’єкт неживої природи, як "вода", а найнижчий - "глина", що пов'язано із різким зниженням спостережливості та недостатньої роботи у цьому напрямі педагогів та батьків.

Освещены результаты экспериментального исследования состояния сформированности представлений об объектах неживой природы (вода, камень, земля, глина, песок) у старших дошкольников с нарушениями зрения. Выявлены особенности указанных представлений по трем взаимосвязанным компонентами: когнитивным (выявление имеющегося запаса представлений об объекте неживой природы), эмоционально-ценностным (выявление представлений о практическом назначении объектов неживой природы в жизни и деятельности людей), поведенческим (умение действовать с объектами неживой природы) в период определения готовности детей старшего дошкольного возраста к обучению в школе. Представлена методика диагностики и этапы исследования. Определен начальный, низкий, средний и высокий уровни сформированности представлений в указанной категории дошкольников о каждом из объектов неживой природы. Доказано, что высокие показатели сформированности представлений дети старшего дошкольного возраста имеют о таком объекте неживой природы, как "вода", а самый низкий ‒ "глина", что связано с резким снижением наблюдательности и недостаточной работы в этом направлении педагогов и родителей.

The article presents the results of an experimental study of the levels of conception about inanimate nature objects of older preschoolers with visual impairments. These features are considered in three interrelated components: cognitive, emotional and value, behavioral in the period of detection of children’s readiness to school. Diagnostic techniques and investigation phases are presented. An available stock of conception about inanimate nature objects (water, rocks, soil, clay, sand) and a level of their generalization into the names are displayed at the first stage. Features of inanimate nature objects in the direct perception and usage of the available stock of ideas about it are assigned at the second stage. Studying of personal experience of the child’s interaction between particular objects of inanimate nature is conducted at the third stage. The levels (initial, low, medium and high) of generalization of the conception of objects and phenomena of inanimate nature on cognitive component, according to the requirements of the program are defined. Evaluation criteria are defined. The results of research are aimed at the development the methods of formation and correction of conception of inanimate nature objects.

• Рахуба Наталія Олександрівна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"