Обгрунтовано засадничу роль хорового письма як чинника композиторської творчості на підставі узагальнення новітнього досвіду українського хорового мистецтва межі XX - XXI ст. Сутність концепції полягає у виявленні взаємообумовленість хорового письма та світоглядних настанов митця. Одержано теоретичне роз'яснення етимологічного, історико-типологічного, стильового та семантико- композиційного аспектів музикознавчого аналізу хорового письма. Розкрито зміст хорового письма як музичної універсалії, в дзеркалі якої відбиваються загальнонаціональні ознаки та принципи індивідуального мислення митців. Запропоновано когнітивні моделі, скеровані на розуміння сутності та трансформації світоглядних засад хорової творчості України, з умовними назвами "літургійна", "філософський концептуалізм", "пантеістична". Відповідність світоглядних настанов і хорового письма розкрито на матеріалі знакових творів представників хорової школи України: "Літургічні піснеспіви" В. Сильвестрова; Концерт-кант "Оспівуючи Різдво Господнє" В. Рунчака; "Щедрик", "Вмирала річка" та "П'ятий вимір" В. Мужчиля; хоровий концерт "Рідне Около" Ю. Алжнєва.

• Заверуха Олена Леонідівна (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"