Розглянуто безпековий чинник зовнішньої політики сприяння розвитку США. Зовнішня допомога для розвитку як основний інструмент такої політики США інституційно була впроваджена доктриною Трумена та тривалий час використовувалася здебільшого з метою стримування поширення комуністичної загрози. Вагомого значення зовнішня політика сприяння розвитку знову набула після терористичних нападів 11 вересня 2001 р. Недопущення виникнення тероризму та підтримка розвитку безпечних, демократичних спільнот, що сприятимуть міжнародній безпеці, стали основним імперативом американської зовнішньої політики сприяння розвитку. Безпекова ціль постає визначальною у здійсненні США зовнішньої допомоги для розвитку, яка досягається шляхом використання проміжних цілей. Під час адміністрацій обох президентів - Дж. Буша-молодшого та Б. Обами, перевага надавалася здійсненню офіційної допомоги для розвитку на двосторонньому рівні, що дозволяло США бути більш самостійними у визначенні реципієнтів, видів та обсягів зовнішньої допомоги для розвитку, які відповідають американським стратегічним інтересам. У Стратегії національної безпеки США 2002, 2006 і 2010 рр. вона еволюціонує до однакового рівня пріоритетності з дипломатією та обороною. Новий орієнтир у наданні зовнішньої допомоги для розвитку США представлений концептом безпеки людини, який зміщує класичний державоцентричний підхід експлікації безпеки. Теоретичне осмислення наукової проблеми здійснено на основі міждисциплінарного підходу, що дозволило розкрити багатоаспектність предмета дослідження.

• Квятковська Олена Володимирівна (політичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"