Розглянуто особливості інституційного розвитку василіанських монастирів за основними періодами їх діяльності: фундації (кінець XIII - XVII ст.), перехід до унії (кінець XVII - початок XVIII ст.), утворення Святопокровської провінції та входження до неї унійних монастирів єпархії (1739 - 1780 рр.). Розкрито економічне підгрунтя функціонування чернечих обителей, яке відобразилося в організації певних господарсько-фінансових відносин, зокрема, веденні фільваркового господарства, допоміжних промислів, а також участі у фінансово-кредитних відносинах. Висвітлено основні засади духовної формації чернецтва східного обряду, які в аналізований період зазнали суттєвих змін - від єпархіальної до централізованої системи управління з уніфікованим монастирським уставом. Визначено внесок монастирів у розвиток духовної культури Підгір'я.

• Стецик Юрій Орестович (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"