Розглянуто зв'язок між ступенем зниження HCV-індукованого фіброзу печінки на момент закінчення противірусної терапії (ПВТ) хронічного гепатиту С (ХГС) та основними варіантами поліморфізму гена IL28b. Ретроспективно проаналізовано результати лікування 324 хворих, які одержували стандартну ПВТ (комбінацію пегільованих інтерферонів PegIFN-alpha2b або PegIFN-alpha2а і рибавірину) з приводу ХГС 1b генотипу. Загальна тривалість лікування становила 12 місяців. Оцінено три варіанти вірусологічної відповіді: швидку (RVR, 4-й тиждень ПВТ), ранню (EVR, 12-й тиждень ПВТ) та стійку (SVR, 24-й тиждень після завершення ПВТ). Усі варіанти виявлених змін стадій фіброзу на момент закінчення противірусного лікування порівняно з вихідними значеннями розподілилися на такі групи: 1 - суттєве зниження фіброзу (у 25 % пролікованих пацієнтів), 2 - помірне зниження фіброзу (у 64 % хворих), 3 - незмінний ступінь фіброзу (7,6 %), зростання фіброзу (3,4 % ). Порівняно динаміку фіброзу під час ПВТ у двох групах хворих: із відсутньою (N = 110) та з наявною (N = 214) Т-алеллю гена IL28b. Найбільш значне зниження ступеня фіброзу констатовано серед хворих із сприятливим СС-варіантом гена IL28b, адже саме в цій групі хворих була найвища частота SVR. Серед осіб, які досягли стійкої авіремії, найнижчий ступінь зменшення фіброзу виявлено в носіїв Т-алелі гена IL28b. Висновки: одержані дані свідчать про те, що не всі хворі на ХГС, які досягають стійкої вірусологічної відповіді, позбуваються ризиків, пов'язаних із наслідками персистенції вірусу ХГС.

• Телегін Дмитро Євгенович (медичні науки)
• Козько Володимир Миколайович (1943–) (медичні науки)
• Бондар Олександр Євгенович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"