Показано, що специфічні мікроорганізми можуть запобігати розвитку алергійних захворювань (АЗ). Одержані дані сприятимуть розробленню стратегії боротьби з алергією, пандемія якої уражує майже половину населення розвинених країн світу. Принцип застосування пробіотиків для первинної профілактики АЗ полягає у зменшенні проникності кишкової стінки (виявляється в дітей з АД та харчовою алергією). Пробіотики також підвищують специфічну IgA-відповідь у кишечнику, яка часто порушується у разі харчовій алергії у дітей. Ці препарати також сприяють підтриманню бар'єрної функції кишечника, відновлюють нормальну мікроекологію в кишках, нівелюють порушення у разі алергії. Деякі пробіотики зменшують зміни, спричинені алергійним запаленням in vitro та in vivo. Ефективність застосування пробіотиків для профілактики алергії підтверджується результатами досліджень, які демонструють, що пероральне призначення Lactobacillus GG підвищує продукцію TGF та ІЛ-10 in vivo. Дані клінічних та експериментальних досліджень свідчать про важливу роль цих протизапальних цитокінів у профілактиці АЗ, можливо, важливішу у порівнянні з індукторами Th1. Специфічні штами індигенної кишкової мікрофлори значно впливають на фізіологічні та імунологічні можливості організму людини. Стерильний під час народження травний канал людини протягом перших місяців життя послідовно колонізується до встановлення постійного складу індигенної кишкової мікрофлори. Водночас у новонароджених зі схильністю до алергії переважає Th2-ланка імунної відповіді, а в подальшому розвивається АЗ. Про головну роль у цьому процесі індигенної кишкової мікрофлори свідчить те, що зменшення співвідношення біфідобактерій і клостридій у складі кишкової мікрофлори в ранньому віці передує формуванню схильності до атопії та розвитку АЗ. Харчові алергени також значно пошкоджують травний канал новонароджених. Результати досліджень на тваринах демонструють, що ці антигени здатні спричинювати алергійний тип імунної відповіді на мукозальному та системному рівнях. Тому лікування алергії потрібно проводити в ранньому дитячому віці, і насамперед спрямовувати його на боротьбу з харчовими алергенами. Пробіотики не лише скорочують термін лікування, а й зменшують кількість харчових алергенів завдяки розщепленню та перетворенню макромолекул. Такий процес розщеплення антигенів необхідний для розвитку толерантності до харчових алергенів. Простежено помітний збіг концентрацій загального IgE у дітей з алергією та здорових; транзиторне безсимптомне підвищення рівнів антиген-специфічних IgE може виявлятися у здорових дітей з частотою до 80 % у перших 5 років життя. Також у неонатальний період спостерігається транзиторне підвищення рівнів цитокінів, що сприяють утворенню IgE-антитіл, у дітей, в яких у майбутньому не розвивається АЗ, однак цього не виявляють у тих, хто в подальшому хворіє на АЗ. Частота розвитку АД у групі плацебо у віці 2 роки була в межах значень, про які повідомляли Bergmann та співавт. Через природний шлях розвитку IgE-антитіл і респіраторних АЗ на сьогодні неможливо встановити частоту інших АЗ, а також вплив на їх перебіг пробіотиків (якщо такий є). Як свідчать результати досліджень, кишкова мікрофлора має унікальні, багато в чому не з'ясовано ендогенні імуномодулювальні властивості. Саме вони є незамінними в боротьбі з алергією.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"