Перебіг гострого Q-інфаркту міокарда за наявної артеріальної гіпертензії супроводжується надмірною активацією ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, втратою скорочувальної здатності гладком'язових клітин, розширенням передсердь, а зменшення рівня нейропептиду вазопресину у разі використання антагоністів альдостерону забезпечує функціонуючий захист від розвитку серцевої недостатності. Еплеренон у порівнянні зі спіронолактоном сприяє більш вираженому зниженню концентрації альдостерону, особливо у хворих із хронічною хворобою нирок II стадії. Рівні передсердного натрійуретичного пептиду, ангіотензинперетворювального ферменту та фактора Віллебранда у таких хворих за умови застосування спіронолактону мали статистично вірогідну тенденцію до зростання, а у разі використання еплеренону спостерігалося вірогідне зниження їх концентрації. Параметри нейрогуморальних показників слугують не тільки діагностичними маркерами перебігу захворювання, окремі з них є незалежними предикторами розвитку та прогресування кардіоваскулярних катастроф.

• Тащук Віктор Корнійович (медичні науки)
• Полянська Оксана Степанівна (медичні науки)
• Гулага Ольга Ігорівна (медичні науки)
• Гінгуляк Олександр Миколайович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"