Мета роботи - вивчити морфологічні особливості плаценти у вагітних із хронічним пієлонефритом (ХП). Для вивчення морфологічних особливостей плаценти досліджено такі групи: 1-а група - плаценти від жінок, хворих на ХП, які одержували курс лікування цієї хвороби відповідно до діючих рекомендацій - 70 жінок; 2-а група - плаценти жінок із ХП, яким додатково проводилося відновлення мікробіоценозу пологових шляхів та кишечнику пробіотичною композицією живих штамів L. plantarum ВКПМ В-5002 і Str. Salivarius subsp. thermophilus ВКПМ В-3813 у співвідношенні 8:2, у дозі 10М09 КУО/мл напередодні пологів - 50 жінок; 3-я група (контроль) - плаценти здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Для вивчення морфологічних особливостей плаценти в обстежених жінок використано такі методи: органометричний, макроскопічний, загальногістологічний. У групі жінок із хронічним пієлонефритом (1-а група), за сукупністю органометричних, макроскопічних та гістологічних особливостей плацент, у 60 % випадків відмічено плацентарну дисфункцію вогнищевого характеру з елементами незрілості по типу проміжних диференційованих ворсин і дисоційованого розвитку ворсин на фоні компенсаторних реакцій як на клітинному, так і на тканинному рівні, середнього ступеня виразності. У 36 % плацент виявлено вогнищеві зміни децидуальної оболонки у вигляді набряку, повнокров'я судин та децидуїту, явища парієнтального мембраніту в плідних оболонках та інтервілузіту в міжворсинчастому просторі. У групі жінок із ХП (2-а група), які додатково одержували пробіотичну композицію, в 60 % плацент не відмічено запальних змін вогнищевого характеру, лише в 34 % плацент виявлено вогнища запальної інфільтрації в децидуальній оболонці та в міжворсинчастому просторі під децидуальною оболонкою, а в 16 % плацент - тільки в децидуальній оболонці. Висновки: у плацентах від жінок із ХП у 60 % відмічено вогнищеві прояви плацентарної дисфункції на фоні запальних змін у міжворсинчастому просторі, децидуальній та плідній оболонках. При застосуванні пробіотичної композиції прояви плацентарної дисфункції виявлено в 40 % на фоні зменшення запальних змін у децидуальній оболонці і мідворсинчастому просторі. У 16 % плацент встановлено тільки вогнищеві зміни запального характеру в децидуальній оболонці (децидуїт).

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Деменіна Надія Казимирівна (медичні науки)
• Єщенко Олександр Іванович (медичні науки)
• Єщенко Олена Іванівна (медичні науки)
• Іщенко Галина Іванівна (політичні науки)
• Іщенко Ганна Іванівна (медичні науки)
• Іщенко Григорій Іванович (технічні науки)
• Мілєвський Олександр Валерійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"