Історичні надбання свідчать про доцільність розробок нових хірургічних операцій, спочатку в експерименті для виявлення недоліків та пріоритетів, а лише потім переосмислене їх впровадження у клінічну практику. Мета роботи - дослідити особливості перебігу синдрому "короткої кишки" залежно від умов моделювання патологічного процесу. Роботу було виконано на 30-ти піддослідних тваринах (білі щурі), яких відповідно до мети було розподілено на 2 групи. У першій групі (15 тварин) моделювали синдром "короткої кишки" в 1 етап, тоді як у тварин другої групи (15 тварин) його здійснювали у 2 етапи. В обох групах моделювання патологічного процесу здійснювали на фоні 12-годинної гострої оклюзійної судинної недостатності. В експерименті оцінювали контамінацію портальної крові за даними МСМ (280) та ЛІІ, застосовували також лабораторні та статистичні методи дослідження. Переваги моделювання синдрому "короткої кишки" у тварин 2-ї групи, на відміну від першої, надали змогу щонайменше через 21 добу зменшити концентрацію МСМ (280) в портальній крові з <$E0,39~symbol С~0,07> ум.од. до <$E0,31~symbol С~0,05> ум.од. та ЛІІ з <$E2,08~symbol С~0,19> до <$E1,79~symbol С~0,13>. Спостерігали зменшення агресивності катаболічних процесів в післяопераційному періоді у другій групі, що характеризувалось, на відміну від першої групи, кращим зростанням ваги піддослідних тварин, а також зменшенням післяопераційної летальності.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Слонецький Борис Іванович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"