У 50 - 62 % випадків причиною контрактур ліктьового суглоба є посттравматичні наслідки повних внутрішньосуглобових переломів плечової кістки (ПК), частка яких становить 22,5 % усіх внутрішньосуглобових переломів ліктьового суглоба. Мета роботи - біомеханічне обгрунтування максимальної жорсткості остеосинтезу за повних внутрішньосуглобових переломів дистального кінця ПК до згинальних навантажень у порівнянні способів остеосинтезу з різним просторовим розташуванням імплантатів. На основі експериментально-біомеханічних досліджень проведено порівняльну оцінку стабільності різних способів остеосинтезу. Експериментально біомеханічні дослідження показали, що у разі остеосинтезу через-надвиросткових переломів ПК біотехнічна система "кісткові уламки-імплантати", яка включає комбінацію кортикального гвинта діаметром 4,5 мм разом з пластинами треть-трубчастої форми товщиною 1 мм розташованими на латеральній та медіальній поверхнях дистального епіметафізу ПК та фіксовані кортикальними гвинтами діаметром 3,2 мм надає змогу збільшити жорсткість остеосинтезу на згин, зменшити величину деформації згину пластин у порівнянні з біотехнічною системою "кісткові уламки-імплантати" способом АО.

• Шуба Володимир Йосипович (медичні науки)
• Білоноженко Анатолій Васильович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"