Одним з важливих факторів, що визначають розвиток зубощелепної системи, є дія м'язів щелепно-лицьової області як під час жування, ковтання, дихання та мовлення, так і у стані відносного фізіологічного спокою. Збереження міодінамічної рівноваги між м'язами-антагоністами і синергистами створює умови для нормального розвитку зубощелепної системи. Дослідження біоелектричної активності м'язів, що оточують зубні ряди, надає змогу з'ясувати вплив їх функції на ріст щелеп і формування прикусу. Мета роботи - дослідження біоелектричної активності м'язів, що оточують зубні ряди, кількість жувальних рухів і тривалість жувального періоду, надасть змогу з'ясувати вплив їх функції на ріст щелеп і формування прикусу. Всіх дітей, батьки яких дали згоду на участь в дослідженнях (120 пацієнтів, віком 3 - 6 років), було розподілено на 2 групи: основну (72 дитини), яка знаходилась під наглядом лікаря-ортодонта на кафедрі ортодонтії НМАПО з приводу виявлених міофункціональних порушень і групу порівняння - 48 дітей, які були без міофункціональних порушень. Для визначення міофункціональних порушень в щелепно-лицевій області у дітей під час діагностичного прийому у лікаря-ортодонта було проведено електроміографію жувальних і скроневих м'язів з визначенням амплітуди біопотенціалів м'язів і часу жувального періоду під час розжовування 800 мг лісового горіха. Аналіз оцінки амплітуди біопотенціалів показав, що в нормі з віком величина біопотенціалів власне жувальних і скроневих м'язів збільшується. В основній групі дітей, показники, які вивчались, були знижені і достовірно відрізнялись від аналогічних в групі порівняння в кожному віковому періоді. Порушення функції власне жувальних і скроневих м'язів у пацієнтів основної групи спостереження створюють передумови для формування аномалій оклюзії. З віком кількість жувальних рухів зменшується. Проведений аналіз одержаних даних показав, що у віці 3 - 4 роки не виявлено достовірних відмінностей у дітей обох груп, а середньовікові значення практично мали ті ж цифрові значення, що і в групі порівняння. У 5 - 6-річному віці достовірність відмінностей була присутня (<$Eroman p~<<~0,01> відповідно). Під час аналізу тривалості жувального періоду встановлено, що даний показник у віці від 3-х до 6-ти років зменшується удвічі і це свідчить про збалансовану роботу жувальної мускулатури. У пацієнтів основної групи I групи порівняння виявлено достовірні відмінності у віковому аспекті, що свідчать про те, що діти, які мають загальносоматичні прояви й особливості стоматологічного статусу, на жування затрачають більше часу. Це, в свою чергу, безпосередньо залежить від тонусу жувальних м'язів: чим він нижчий, тим більша кількість рухів і часу необхідно ослабленим дітям на жувальний період. Висновок: проведено аналіз функціонального стану м'язів щелепно-лицьової області у дітей та виявлені при цьому зміни надають змогу рекомендувати дитячим стоматологам ряд лікувально-профілактичних заходів, які передбачають створення повноцінного функціонального навантаження. Запропонований комплекс лікувально-профілактичних заходів сприяє оптимізації умов для якісного формування зачатків постійних зубів і надає змогу ширше застосовувати його за умов дитячих стоматологічних поліклінік.

• Дрогомирецька Мирослава Стефанівна (медичні науки)
• Поляник Наталія Ярославівна (1979–) (медичні науки)
• Поляник Наталя Ярославівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"