Від особливостей взаємодії системи "ніжка - кістка" після ендопротезування кульшового суглоба (КС) залежить стабільність, тривалість експлуатації та функціонування ендопротезу, а також виникнення ускладнень у тому числі перипротезних переломів стегнової кістки (СК). Мета роботи - визначити напружено-деформований стан проксимального відділу СК та феморального компоненту ендопротезу КС за статичного навантаження середньостатистичною вагою тіла. На основі СКТ сканів створено імітаційні комп'ютерні 3D-моделі СК з феморальним компонентом ендопротезу КС, вивчено напружено-деформований стан проксимального відділу СК та феморального компоненту ендопротезу у разі навантаження середньостатистичною вагою тіла. Під час навантаження величиною 750 H напруження та деформація кісткової тканини СК розподіляється нерівномірно. Зона максимальної концентрації напруження і деформації локалізується в ділянці дистального кінця ніжки ендопротезу: по зовнішній поверхні СК складає 1,81 МР та <$E2,68~cdot~10 sup -3> відповідно; на зовнішній частині дистального кінця ніжки 46,83 МРа і <$E4,2~cdot~10 sup -4>. Постійна концентрація максимальних значень напружено-деформованого стану в ділянці дистального кінця ніжки ендопротезу може впливати на перебіг ремоделювання кісткової тканини в цій ділянці, виникнення нестабільності та переломів в післяопераційному періоді.

• Лазарев Ігор Альбертович (медичні науки)
• Герцен Генріх Іванович (медичні науки)
• Штонда Дмитро Володимирович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"