Після первинного ендопротезування кульшового суглоба (ЕКС) загальна кількість ускладнень сягає 17,4 %, з яких перипротезні переломи стегнової кістки (ППСК) досягають 4 %. Мета роботи - вивчити напружено-деформований стан біомеханічної системи "фіксатор - кістка" та проаналізувати стабільність фіксації ППСК після ЕКС типу В1 різними типами фіксаторів за статичного навантаження середньостатистичною вагою тіла. На основі СКТ сканів створено імітаційні комп'ютерні 3D-моделі остеосинтезу ППСК після ЕКС типу B1 LCP-пластиною, DCP-пластиною, з фіксацією блокуючими та кортикальними гвинтами, титановими стрічковими системами і дротовими серкляжами. Фіксація ППСК після ЕКС типу B1 за допомогою LCP-пластини та блокуючих гвинтів забезпечує найкращу стабільність перелому; комбінована фіксація DCP-пластиною, кортикальними гвинтами та серкляжними системами виконує мінімальне навантаження на гвинти; остеосинтез DCP-пластиною, кортикальними гвинтами і металевими дротовими серкряжами забезпечує найгіршу стабільність; під час оперативного лікування ППСК після ЕКС типу B1 перевага має надаватися LCP-пластинам і стрічковим серкляжним системам.

• Лазарев Ігор Альбертович (медичні науки)
• Герцен Генріх Іванович (медичні науки)
• Штонда Дмитро Володимирович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"