На вівцематках асканійської тонкорунної породи (65 гол.) досліджували показники розтягування, електричної опірності і типу кристалізації слизу, вилученого з району піхвового отвору шийки матки, та їх кореляційний зв'язок із запліднюваністю. Слиз одержували під час штучного осіменіння тварин: Г1ЕсПр - проявили статеву охоту природно, Г2ЕсСт - стимульовані в естральний сезон (грудень) за схемою 1, Г3АнСт/1 - стимульовані в анестральний сезон (квітень) за схемою 1, Г3АнСт/2 - стимульовані в анестральний сезон (квітень) за схемою 2. Групу Г4АнПр склали нестимульовані вівцематки з сезонним анеструсом (початок липня). Схема 1 передбачала послідовно: ін'єкцію естрогенмісткого препарату (1 мг), 10 - 12-добову дію внутрішньовагінальних песаріїв з кронолоном (30 мг), обробку сироватковим гонадотропіном (500 ІО) за добу до вилучення песаріїв; схема 2 - додаткову ін'єкцію естрогенмісткого препарату (1 мг) в день вилучення песаріїв. Найнижчі показники розтягування і кристалізації та найбільшу електричну опірність спостережено у вівцематок групи Г4АнПр. У тварин з природною охотою ступінь розтягування і здатність слизу до кристалізації була більшою, а електрична опірність - меншою за показники анестральних вівцематок (Г4АнПр). На параметри слизу впливав факт стимуляції - показники розтягування і кристалізації у вівцематок групи Г2ЕсСт були меншими за дані тварин Г1ЕсПр. Сезон року модифікував реакцію на стимуляцію - показник кристалізації у тварин Г2ЕсСт був меншим, а розтягування і електрична опірність - більшими за аналогічні показники тварин групи Г3АнСт/1. В групі з природною охотою (Г1ЕсПр) у тварин, які в подальшому ягнились, показники розтягування (<$Eroman P~<<~0,05>) і кристалізації (<$EP~<<~0,05>) були більшими, а електрична опірність - меншою за показники вівцематок, які залишились яловими. Сезон і гормональна стимуляція модифікували різницю між тваринами, які у подальшому ягнились, і тими, що залишилися яловими. Додаткова обробка в анестральний сезон естрогенмістким препаратом (Г3АнСт/2) наближувала значення параметрів розтягування та електричної опірності та їх різницю між тваринами, що ягнились, і тими, які залишилися яловими, до аналогічних у вівцематок груп Г1ЕсПр і Г2ЕсСт. В естральний сезон з 3-х досліджених параметрів із запліднюваністю помітно корелювала лише здатність до розтягування (z = 0,556 - 0,604), а в анестральний - електрична опірність (z від -0,715 до 0,543). Тип кристалізації слабо корелював із запліднюваністю вівцематок усіх груп (z від -0,094 до 0,118). Виявлено закономірності перспективні для оцінки якості схем гормональної стимуляції статевої охоти в овець.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Лобачова Ірина Вікторівна (сільськогосподарські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"