Провідна роль внутрішньоутробних інфекцій в генезі несприятливих наслідків вагітності визначила основні напрямки досліджень даної проблеми. Мета роботи - оцінка стану екосистеми піхви та характеристика місцевих факторів імунітету у жінок з ризиком внутрішньоутробного інфікування. Проведено обстеження 80 жінок з ризиком внутрішньоутробного інфікування. Контрольну групу склали 20 практично здорових жінок. Інфекційний скринінг проводили шляхом визначення видового та кількісного складу мікрофлори, бактеріоскопічного та бактеріологічного дослідження виділень, а також ідентифікації інфекційних чинників TORCH-групи методом імуноферментного аналізу та полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР). Оцінка інфікованості парвовірусом В19 проводилась шляхом ідентифікації специфічних антитіл - IgG та IgM, показники локального імунного захисту (вміст Ig G, Ig A, Ig M в цервікальному слизі) вивчено з використанням методу імуноферментного аналізу. Встановлено, що характеристика особливостей мікробіоценозу у жінок високого ступеню інфекційного ризику вже на прегравідарному етапі характеризується поліінфікуванням умовно-патогенними та патогенними мікроорганізмами з вираженою лейкоцитарною реакцією. У більшої половини пацієнток розвивається клінічна картина вагініту і/або бактеріального вагінозу зі зменшенням концентрації лактобацил, збільшенням концентрації умовно пагогенної мікрофлори, збудників інфекцій, що передаються статевим шляхом, та мікроорганізмами, що асоційовані з дисбіотичними станами цієї ніші. При діагностиці перинатальних інфекцій в динаміці гестаційного процесу доведено достовірне підвищення концентрації Ig G та Ig M в порівнянні з контролем, тоді як підвищення Ig A супроводжує тільки маніфестацію та розвиток гострих запальних реакцій. Крім того, прогресування впливу перинатальних інфекційних факторів в процесі розвитку вагітності супроводжуються різноплановими порушеннями в системі місцевого імунітету, що виявляється зниженням рівня sIg A. Одержані дані свідчать, що уже на догестаційному етапі у жінок високого ступеня інфекційного ризику відмічено різнопланові порушення в системі місцевого імунітету, що найбільш вагомо проявляються зменшенням sIg A. Все вищевказане є підтвердженням формування вторинного імунодефіциту у даної категорії пацієнток.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Куса Олена Михайлівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"