Мета роботи - вивчити функціональний стан системи ренін - ангіотензин - альдостерон (РААС) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) залежно від базових рівнів активності реніну, добовий ритм і реакцію системи на навантаження фуросемідом у хворих на ГХ і первинний гіперальдостеронізм (ГА). Обстежено 145 хворих на ГХ II стадії та 15 хворих на первинний та ідіопатичний ГА віком від 17 до 60 років. Для характеристики функціонального стану РААС визначено активність реніну плазми крові (АРП), концентрацію альдостерону (КАП) в периферичній крові та крові, взятій за селективної венографії з ниркових і наднирковозалозних вен, добовий ритм АРП і КАП, а також вплив гострого навантаження фуросемідом на РААС. АРП і КАП визначено за допомогою радіоімунного методу за допомогою стандартних наборів. Встановлено, що у хворих з "низькореніновою" ГХ зниження АРП у крові з ниркових вен поєднується з нормальною КАП у крові з наднирковозалозних вен, є порушеним добовий ритм АРП і відсутньою реакція КАП на навантаження фуросемідом. У хворих з "високореніновою" ГХ у всі строки обстеження спостережено високий рівень АРП і найбільш високу КАП уранці. Реакція на навантаження фуросемідом відсутня. У хворих за первинного ГА добовий ритм АРП і КАП є порушеним, а реакція на навантаження фуросемідом не проявляється. Результати дослідження добових ритмів РААС та її реакції на навантаження фуросемідом у хворих на ГХ є підставою для призначення патогенетичної терапії ГХ.

• Савицький Сергій Юрійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"