Розглянуто проблему організації й реалізації ефективного інклюзивного навчання молодших учнів зі зниженим слухом у сучасній педагогічній науці. Окреслено зміст педагогічного супроводу таких школярів за інклюзивних умов. Виявлено особливості взаємодії між суб’єктами педагогічного супроводу (учителями, асистентами, молодшими школярами без порушень слуху, молодшими школярами зі зниженим слухом) як показника стану забезпечення педагогічного супроводу. Наголошено, що стан педагогічного супроводу молодших школярів зі зниженим слухом засвідчує нездатність традиційної педагогічної системи сповна залучити таких учнів до освітнього середовища за інклюзивних умов. Констатовано, що навчання за інклюзивних умов спонукає до нового погляду на роль педагога й асистента вчителя, а тому імплікує визначення наступних завдань: самоосвіта педагогів, розвиток власної практики, ставлення до всіх учнів класу як до „наших”, а не до окремих як „моїх”, спільне планування та організація процесу навчання, відкритість на шляху до перетворення традиційної методичної культури, розвиток інтерперсональних умінь, добір методів, способів, форм навчання відповідно до сучасної освітньої ідеології, в тому числі й інклюзивної форми навчання, й виявлення особливих освітніх потреб учнів.

Рассмотрена проблема организации и реализации эффективного инклюзивного обучения младших школьников с пониженным слухом в современной педагогической науке. Определено содержание педагогического сопровождения таких школьников в инклюзивных условиях. Выявлены особенности взаимодействия между субъектами педагогического сопровождения (учителями, ассистентами, младшими школьниками без нарушений слуха, младшими школьниками с пониженным слухом) как показатели состояния обеспечения педагогического сопровождения. Указано, что состояние педагогического сопровождения младших школьников с пониженным слухом свидетельствует о неспособности традиционной педагогической системы полностью привлечь таких учащихся к образовательной среде в инклюзивных условиях. Констатировано, что обучение в таких условиях побуждает к новому взгляду на роль педагога и ассистента учителя, и поэтому импликует определение следующих задач: самообразование педагогов, развитие собственной практики, отношение ко всем ученикам класса как к "нашим", а не к отдельным как "моим", совместное планирование и организация процесса обучения, открытость на пути к превращению традиционной методической культуры, развитие интерперсональных умений, подбор методов, способов, форм обучения в соответствии с современной образовательной идеологией, в том числе и инклюзивной формой обучения, и выявление особых образовательных потребностей учащихся.

The purpose of the article was to identify the peculiarities of the interaction among the subjects of education process (teachers, teachers’ assistants, junior schoolchildren with and without hearing impairment) as an indicator of quality of pedagogical support of hard-of-hearing junior schoolchildren in inclusive education settings. Based on the results of pedagogical observation of the interaction among subjects of education process during lessons, it has been found a low level of teachers’ initiative to interact with hard-of-hearing junior schoolchildren. Also, it has been opened that interaction between these schoolchildren and their teachers gradually decreases between 2 to 4 grades. That indicate of a low-quality of pedagogical support of these schoolchildren, because of their learning activities are uncontrolled by teachers, which don’t take into consideration in the organizing of education process in inclusive settings the specifics of hard-of- hearing schoolchildren and interaction problems between schoolchildren with and without hard-of-hearing. However, the role of teachers’ assistants as the initiators of interaction with hard-of-hearing schoolchildren increases within the primary school. But, it was found that the hard-of-hearing junior schoolchildren mainly interact with teachers’ assistants, not with theirs class-fellows or teachers. As the result of these, the aim of inclusive education of children with special needs hasn’t been achieved. The results of the research reveal the low-quality of pedagogical support of hard-of-hearing schoolchildren. Actually, this type of pedagogical support is not an encouragement, it is a hyper protection of children, which leads to passivity of hard-of-hearing schoolchildren in learning, their high dependency from teachers’ assistants, and therefore does not provide their social-and-learning integratedness to school society.

• Федоренко Олена Юріївна (технічні науки)
• Федоренко Олександр Євгенович (медичні науки)
• Федоренко Олена Іванівна (1971–) (педагогічні науки)
• Федоренко Олексій Сергійович (фізико-математичні науки)
• Федоренко Олена Андріївна (біологічні науки)
• Федоренко Оксана Віталіївна (медичні науки)
• Федоренко Олена Олександрівна (педагогічні науки)
• Федоренко Ольга Володимирівна (економічні науки)
• Федоренко Олександр Вікторович (політичні науки)
• Федоренко Ольга Дмитрівна (філологічні науки)
• Федоренко Олексій Володимирович (технічні науки)
• Федоренко Ольга Ігорівна (філологічні науки)
• Федоренко Оксана Филимонівна (педагогічні науки)
• Коновець Олександр Федорович (1947–2010) (філологічні науки)
• Федоренко Олена Георгіївна (педагогічні науки)
• Федоренко Ольга Борисівна (філологічні науки)
• Федоренко Олена Миколаївна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"