Встановлено, що розвиток фітотоксичної дії гербіцидів інгібіторів АКК та AЛC супроводжується деградацією ДНК з проявом фрагментації по моно- та олігонуклеосомах і збільшенням співвідношення активності Са²⁺, Mg²⁺-залежних до Zn²⁺-залежних нуклеаз. Показано, що попередня інкубація з інгібітором каспази-1 збільшує виживаність клітин за дії гербіциду інгібітора АЛС. Наявність вказаних ознак деструктивної та ефекторної стадій ПЗК дозволяють зробити висновок, що цей процес бере участь у патогенезі, індукованому гербіцидами інгібіторами АКК та АЛС. Встановлено, що у розвитку фітотоксичної дії гербіцидів інгібіторів AЛС беруть участь АФК, які утворюються внаслідок стресової реакції рослини, а за дії гербіцидів інгібіторів АКК - АФК, чинником утворення яких, вірогідно, є порушення у пластидах, викликані блокуванням гербіцидом синтезу жирних кислот. Показано, що чутливість рослин до гербіцидів інгібіторів АКК та AЛC залежить від стану антиоксидантно-прооксидантної рівноваги, внаслідок чого фітотоксична дія цих гербіцидів може бути підвищена за рахунок зсуву стану рівноваги у бік окиснювальних процесів. Показано принципову можливість підвищення фітотоксичної дії гербіцидів за рахунок застосування донора NO.

• Сичук Анна Михайлівна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"